Фізичне виховання, фізична культура і спорт - це найбільш економічно вигідний і ефективний шлях профілактики захворювань, зміцнення генофонду, підвищення потенціалу трудових ресурсів, психофізичного здоров'я, зростання добробуту населення і вирішення інших соціальних проблем. Затребуваність та популярність спорту цілком виправдана. Адже спорт - це не тільки самоорганізація і дисципліна, здоров’я і молодість, елемент культури і стиль життя - це саме життя, рух вперед!

На сьогодні існує безліч факторів, які виснажують життєві сили людини:екстремальні кліматичні умови, війни і ворожнечі, космічні випромінювання, забруднене навколишнє середовище, погане харчування, гіподинамія, шкідливі звички, небезпечні умови праці тощо.

Особливо велике значенняфізкультураіспортнабувають зараз, у вік технічної революції, коли бурхливими темпами в усі галузі держави впроваджуютьсямеханізація, автоматизація і комп’ютеризація.Працябагатьох робочих поступово зводиться доуправліннямашинами. Це знижує м'язову діяльністьлюдини, а без неї багато органів людського тіла працюють на зниженому режимі і поступово слабшають.

Специфічно для України стан здоров'я дітейта дорослих погіршується з кожним роком, який віддаляє нас від часу Чорнобильської трагедії 20 століття. В першу чергу через проблеми здоров'я молодих батьків (покоління дітей, що народилось від ліквідаторів цієї аварії), негативний внесок екології в здоров'я українців. Сьогодні великий відсоток новонароджених дітей уже мають проблеми із здоров'ям.Тому є вкрай важливим завдання укріплення здоров’я через фізичні вправи, заняття спортом тазагартовування організму.

Хороший фізичний стан - запорука успішного навчання і плідної роботи. Фізично підготовленій людині по плечу будь-яка робота. Далеко не всім людям дарує ці якості природа. Проте їх можна придбати, якщо дружити з фізичною культурою і долучитися до неї з дитячого віку.

Потреба руху в людині є вродженою. Саме вона змушує чемну на щойно скінченому уроці дитину гасати коридорамина перерві, стрибати, зчиняти галас, тікати і доганяти. Це — ще дитина, і потреба руху в ній не заглушена. Вона діє стихійно. Проте мине час, і доросла людина, що пройшла у школі каторгу "тихосидіння", зруйнує в собі цю потребу руху. Навіть одержавши можливість для відпочинку в русі після виснажливихсидячих робіт, вона не скористається нею. Це відчувається під час навчаннябагатьох спеціалістівна курсах підвищення кваліфікації:вони нарікають на те, що довго сидіти важко, але на перерві не встають. Подібне спостерігається вже і в старшокласників. Потреба руху — це здорова потреба, а відсутність її засвідчує нездоровий спосіб життя.

З давніх-давен фізичні вправи використовуються не тільки для розвитку рухових якостей людини, тренування сили, швидкості та витривалості. Фізична культура здобула визнання як незамінний засіб розширення й розвитку функціональних можливостей організму людей різного віку, профілактики й лікування захворювань, досягнення довголіття.Заняття спортом та фізкультуроювиховуютьволю, мужність, наполегливість у досягненні мети, почуття відповідальності і товариства.

Найперше, з чого потрібно починати, це - ранкова гімнастика. Фізичні вправи, що їхвиконуютьвранці після сну,сприяють прискореному переходу організму до бадьорого працездатного стану. Під час снуцентральна нервова системалюдини перебуває в стані своєрідного відпочинку від денної активності. При цьому знижується інтенсивністьфізіологічнихпроцесів в організмі. Післяснузбудливість центральної нервової системи та функціональна активність різних органів поступово підвищується, алепроцесцей може бути досить тривалим, що позначається на працездатності, яка залишається зниженою порівняно зі звичайною,і на самопочутті: людина відчуває сонливість, млявість, часом проявляє безпричинну дратівливість. Виконання фізичних вправ викликає потоки нервових імпульсів від працюючих м'язів та суглобівдоцентральної нервовоїсистеми, якаприводитьорганізмв активний, діяльний стан, забезпечуючи людині високу працездатність, даючиїйвідчутний приплив бадьорості.

Фізичні вправи впливають не тільки на той чи інший орган, а й на весь організм у цілому через основний пусковий механізм-нервову систему. Ось чому навіть при невеликих фізичних навантаженнях (ходіння, присідання тощо) ми одразу ж об'єктивно відмічаємо зміни функцій майже всіх органів та систем організму. Так, поглиблюється й прискорюється дихання, прискорюється пульс, змінюється артеріальний тиск, активізується функція шлунково-кишкового тракту, печінки та нирок.Під час виконання фізичних вправ внаслідок поглиблення дихання збільшується життєва ємкість легенів, і організм засвоює більше кисню.А це важливо при захворюваннях легенів і серця.Під впливом систематичних занять фізичними вправами виникають помітні зміни і в обміні речовин.

Підвищується здатність організму розщеплювати і синтезувати глікоген, активізується функція ферментативних систем, пoліпшується функція залоз внутрішньої секреції. Усі функції шлунково-кишкового тракту, як-то: моторна, секреторна та хімічна-нормалізуються. Жовчовидільна функція печінки та сечовидільна нирок під впливом фізичних вправ активізується. Як бачимо, систематичні заняття фізичною культурою благотворно впливають на організм як здорової, так і хворої людини.Регулярні заняттяфізкультурою, які раціонально входять у режим праці і відпочинку, сприяють не тільки зміцненню здоров'я, але й істотно підвищують ефективність виробничої діяльності.

Загартовування –тежпотужний оздоровчий засіб. Воно дозволяє уникнути багатьох хвороб, продовжити життя на довгі роки, зберегти високу працездатність.Загартовуваннявиконуєзагальнозміцнюючу дію на організм, підвищує тонус нервової системи, поліпшує кровообіг, нормалізуєобмінречовин.

Багато людей помилково вважають, що будь-яке фізичне навантаження під час виконання тих чи інших робіт може замінити фізичні вправи. Але це не так. Фізичними вправами можуть бути тільки такі рухи, які спеціально підбираються для оздоровчого впливу на різні органи і системи, розвиток фізичних якостей, корекції дефектів статури і не приводять до перевтоми організму. Ось тому, щоб не заподіятисобішкоди,приступаючи до занять фізичною культурою чи спортом,необхідно порадитися із фахівцями, виконувати їх поради та проходитирегулярний лікарськийконтрольі самоконтроль.

Фізична культура потрібна людям і фізичної, ірозумової праці. Але особливо вона необхідна дітям і підліткам, оскільки в їхньому віці закладається фундамент фізичного розвитку і здоров'я.

СПОРТ

Спорт(англ.sport, походить від давньофранцузьськогофр.disport—«дозвілля»,«розвага»)— організована за певними правилами діяльність людей, що полягає в зіставленні їх фізичних таінтелектуальнихздібностей, а також підготовка до цієї діяльності та міжособові стосунки, що виникають в процесі гри.

Спорт— це змагання за певними правилами та підготовка до цих змагань. Часто спорт служить розвагою для глядачів.

Зазвичай спортом є специфічний вид фізичної або інтелектуальної активності, яку здійснюють з метоюзмагання, а також поліпшенняздоров'я, отримання морального і матеріальногозадоволення, прагнення доудосконаленняіслави, покращеннянавичок.

Спорт ділиться на аматорський і професійний. Професійний спорт є важливою частиною індустрії розваг. За великими спортивними змаганнями спостерігають тисячі глядачів на трибунах стадіонів та спортивних залів і мільйони телеглядачів.

Види спорту поділяються на індивідуальні й командні. Окремо виділяють розумові види спорту й технічні види спорту. До розумових видів спорту належать різного роду настільні ігри. В технічних видах спорту використовуються різноманітні механізми й машини: мотоцикли, автомобілі, літаки, моторні човни тощо.

Олімпійські види спорту

Із виникненням олімпійського руху види спорту, що входять до програмиОлімпійських ігормають особливий статус і в першу чергу фінансуються на державному рівні. Деякі види спорту визнані олімпійським комітетом, хоча й не входять до програми Олімпійських ігор.

До олімпійських видів спорту належатьлегкатаважка атлетики,плаваннята іншіводні види спорту, такі якстрибки у воду,гімнастика, різні види єдиноборств:бокс,боротьба,дзюдо,таеквондотощо,фехтування,кінний спорт,стрілецький спорттастрільба з лука,велоспорт,веслування,вітрильний спортта деякі види популярнихігрових видів спорту, а такожсучасне п'ятиборство— вид спорту, вигаданий засновником олімпійського рухуП'єром де Кубертеном.

До програми зимових олімпіад входять різні видилижного,ковзанярського,санного спорту,біатлон, а також деякі види ігрових зимових видів спорту.

Неолімпійські види спорту

Серед видів спорту, які не входять до програми олімпіад, є чимало професійних видів, що користуються великою популярністю в окремих країнах: бальні танці,крикет,регбі,американський футбол,гольф,алтимат, багато різновидів вітрильного спорту, багато видів єдиноборств, технічні види спорту,екстремальні види спорту. Здебільшого ці види спорту мають солідну фінансову базу, приваблюють багато глядачів та увагу телебачення.

Технічні види спорту

Серед технічних видів спорту головне місце відіграють мото- та автоперегони, використовуються також й інші технічні засоби: моторні човни, літаки, моторні сани тощо.Кільцеві автоперегонипроводяться на спеціально сконструйованих трасах. Найпопулярніші з нихФормула 1,Наскар,24 години Ле Маназбирають гігантську телеаудиторію.Ралі— перегони важкими трасами. До цього класу перегонів належатькласичне раліта різніралі-рейди.

Єдиноборства

Існує велике різноманіття єдиноборств, окремі серед них (бокс,боротьба,дзюдо,таеквондо) отримали статус олімпійського виду спорту. Серед єдиноборств велика кількість національних видів боротьби табойових мистецтв.

Ігрові види спорту

Ігрові види спорту, як індивідуальні, так і командні, привертають найбільшу увагу засобів масової інформації й користуються популярністю у глядачів та вболівальників. До індивідуальних ігрових видів спорту належать ігри з ракеткою:теніс,настільний теніс,бадмінтон, ігри з м'ячем:гольф,боулінг, різноманітні різновидибільярдутощо. Часто такі види спорту мають також парний або командний варіанти.

Найбільші глядацькі аудиторії приваблюютькомандні види спорту:футболта його різновиди (регбі,американський футбол,австралійський футбол),крикет,бейсбол,баскетбол,хокей,волейбол,алтиматта інші.

Розумові види спорту

До розумових видів спорту належить значна кількістьнастільних ігор;шахи,шашки,го,рендзю,сьоґі,сянці, мають спортивний статус деякі зкартярських ігортаазартних ігор:бридж,покер,нарди.

У 2008 році відбулися перші Всесвітні ігри з розумових видів спорту— аналог Олімпійських ігор.

Інші популярні настільні ігри:доміно,маджонг,реверсі,лото / бінго,гральні кості,колекційні карточні ігри,настільні рольові ігри,монополія,вікторини, мають менш виражений спортивний статус.

ФІЗИЧНИЙ РОЗВИТОК

Фізи́чний ро́звиток— це процес становлення і змін біологічних форм і функцій організмулюдини. Він залежить від природних життєвих сил організму та його будови. Фізичний розвиток оцінюється рівнем розвитку фізичних якостей, антропометричними і динамометричними показниками, показниками формування постави.

Фізичний розвиток, поряд знароджуваністю,захворюваністюісмертністю, є одним з показників рівняздоров'янаселення. Процеси фізичного і статевого розвитку взаємопов'язані і відображають загальні закономірності росту і розвитку, але в той же час істотно залежать від соціальних, економічних, санітарно-гігієнічних та інших умов, вплив яких значною мірою визначається віком людини.

Під фізичним розвитком розуміють біологічні процеси, що безперервно відбуваються. На кожному віковому етапі вони характеризуються певним комплексом пов'язаних між собою та з зовнішнім середовищем морфологічних, функціональних, біохімічних, психічних і інших властивостей організму і обумовлених цим своєрідністю запасом фізичних сил. Високий рівень фізичного розвитку поєднується з високими показниками фізичної підготовки, м'язової та розумової працездатності.

В основі оцінки фізичного розвитку лежать параметри росту, маси тіла, пропорції розвитку окремих частин тіла, а також ступінь розвитку функціональних здібностей його організму (життєва ємність легень, м'язова сила кистей рук та ін; розвиток мускулатури і м'язовий тонус, стан постави, опорно-рухового апарату, розвиток підшкірного жирового шару, тургор тканин), які залежать від диференціювання і зрілості клітинних елементів органів і тканин, функціональних здібностей нервової системи та ендокринного апарату. Історично склалося, що про фізичний розвиток судять головним чином за зовнішніми морфологічними характеристиками. Проте, цінність таких даних незмірно зростає в поєднанні з даними про функціональні параметри організму. Саме тому для об'єктивної оцінки фізичного розвитку, морфологічні параметри слід розглядати спільно з показниками функціонального стану.

1. Аеробна витривалість— здатність тривало виконувати роботу середньої потужності і протистояти стомленню. Аеробна система використовує кисень для перетворення вуглеводів в джерела енергії. При тривалих заняттях в цей процес залучаються також жири і, частково, білки, що робить тренування аероба майже ідеальним для втрати жиру.

2. Швидкісна витривалість— здатність протистояти стомленню в субмаксимальних за швидкістю навантаженнях.

3. Силова витривалість— здатність протистояти стомленню при достатньо тривалих навантаженнях силового характеру. Силова витривалість показує наскільки м'язи можуть створювати повторні зусилля і протягом якого часу підтримувати таку активність.

4. Швидкісно-силова витривалість— здатність до виконання досить тривалих за часом вправ силового характеру з максимальною швидкістю.

5. Гнучкість— здатність людини виконувати рухи з великою амплітудою за рахунок еластичності м'язів, сухожиль і зв'язок. Хороша гнучкість знижує ризик травми під час виконання вправ.

6. Швидкість— здатність максимально швидко чергувати скорочення м'язів і їх розслаблення.

7. Динамічна м'язова сила— здатність до максимально швидкого (вибухового) прояву зусиль. Зростання м'язової сили часто супроводжується збільшенням об'єму і щільності м'язів— «будівництвом» м'язів. Крім естетичного значення збільшені м'язи менш схильні до пошкоджень і сприяють контролю ваги, так як м'язова тканина вимагає калорій більше, ніж жирова, навіть під час відпочинку.

8. Спритність— здатність виконувати координаційно-складні рухові дії.

9. Склад тіла— співвідношення жирової, кісткової і м'язової тканин тіла. Це співвідношення, почасти, показує стан здоров'я та фізичної підготовки в залежності від ваги і віку. Надлишковий вміст жирової тканини підвищує ризик розвитку хвороб серця, діабету, підвищення артеріального тиску іт.д.

10. Росто-вагові характеристики і пропорції тіла— ці параметри характеризують розміри, масу тіла, розподіл центрів мас тіла,статура. Ці параметри визначають ефективність певних рухових дій і «придатність» використання тіла спортсмена для певних спортивних досягнень.

11. Важливим показником фізичного розвитку людини є постава— комплексна морфо-функціональна характеристика опорно-рухової системи. Також її здоров'я об'єктивним показником якого є позитивні тенденції у вище перерахованих показниках.